Cергій Сібіряков: "Ковалець відповідає за результат, ми – за гру"

20 серпня 2010

Минулого туру «Оболонь» здобула першу перемогу у нинішньому Епіцентр Чемпіонаті України. Напередодні гри «пивоварів» із «Зорею» прес-служба ПЛ поцікавилась новинами зі стану команди у півзахисника киян Сергія Сібірякова

 − Сергію, чи змінився настрій у команді після попереднього матчу у Запоріжжі?
− Звичайно, адже ми нарешті дочекались першого переможного результату. Не можна сказати, що тепер нам забезпечений гарний настрій надовго, тому що кожна наступна гра для «Оболоні» − чергове серйозне випробування. Тож довго радіти виграшу над «Металургом» немає сенсу. А перемогти було дуже важливо − психологічно має стати легше.

− Починали сезон ви нічиєю з «Динамо». Потім результатами довго похвалитись не могли. У чому тут справа?
− І у житті, і у футболі везіння та невезіння ходять десь поруч. З «динамівцями» нам пощастило − там і помилку воротаря суперника Саша Мандзюк використав, пішовши на м’яч дуже рішуче, і на останній хвилині гол забили. Потім навпаки було: і грали майже завжди непогано, втім очок не додавалось.

− До гри у Запоріжжі ви йшли останніми у турнірній таблиці. Це справедливо?
− Однозначно не можна сказати. Відверто, за всіма компонентами поступились лише «Дніпру». З донецьким «Металургом» супротивник вдало використав стандартні положення, з «Кривбасом» була рівна гра, з кращого боку показали себе проти «Динамо». Однак не було перемог.

− У цьому світлі варто буде спитати, наскільки легко перемогли запорізький «Металург»?
− Справа у тому, що обидві команди підійшли до очної зустрічі з однаковим настроєм та турнірним багажем. І переоцінити значення поєдинку було важко. «Металург» не використав моменти на початку обох таймів, а нам це вдалося. Вважаю, що перемогли за рівної гри.

− Чи можеш порівняти «Оболонь» зразка минулого сезону і нинішню?
− На грі у минулому Чемпіонаті відбилася тренерська зміна. У другому колі всі у команді звикали один до одного, і спортивні показники за таких умов логічно були не найкращі. Зараз, вважаю, ситуація багато в чому схожа, адже знову багато молодих гравців, вчорашніх дублерів, які не тільки «стукають у двері» першої команди, а й грають за неї. Втім, певний ігровий почерк нам вже притаманний. Наставник, в першу чергу, вимагає від нас якісного футболу.

− Можеш назвати притаманні особливості Сергія Ковальця як тренера?
− В розмові з командою в цілому та в індивідуальних бесідах Сергій Іванович повторює, що за результат відповідає він, а за гру − футболісти. Тобто ми маємо грати у свій футбол, незважаючи на цифри на табло. Тренер переконує нас, що результат неодмінно прийде, якщо в нас виходитиме грати, а не відбиватись. Багато чому особисто я навчився і у Юрія Максимова, який пограв під керівництвом Валерія Лобановського, європейських наставників. Тож його бачення заслуговує на безперечну повагу. Раніше грав в команді Михайла Фоменка. Там був інший футбол, який будувався на надійному захисті та надзвичайній дисципліні.

− Що думаєш про найближчого суперника «Зорю»? Чи буде на першому місці все ж таки результат?
− Від підсумку матчу залежить кожен футболіст і кожна команда. Прагнутимемо показати той футбол, який вже встиг сподобатись у нинішньому сезоні вболівальникам. Будемо вірити Ковальцю, що висока якість гри неодмінно відіб’ється на позитивному підсумку зустрічі. А «Зорю» ми бачили у ті дні, коли самі не грали. Луганська команда поєднує в собі сплав досвіду та молодості, що є козирем цього колективу. На футбольному полі луганчанам притаманний швидкий перехід від захисту до атаки − зробимо акцент на цих особливостях.